Ядро цієї виставки - структура. Її проявлення ми бачимо у всьому.
Вона починається з первинного атома і розгортається крізь нескінченний простір-час. Вона присутня в тому, як виникає форма і як рухається енергія. Перший імпульс творить вібрацію, вібрація - хвилю, а хвиля - візерунок.І цей візерунок повторюється на всіх рівнях - від спіралей ДНК до галактик, від ритму серця до руху планет. Саме структура відповідає за те, як буде розвиватися клітина і яким буде розподіл матерії у Всесвіті. Життя народжується у точках концентрації цієї структури. Вона формує наші тіла, зв’язки між клітинами, те, як ми думаємо, відчуваємо, кохаємо, помираємо. З прадавніх часів ми живемо в структурі і самі ж нею є.
Карл Юнг (психоаналітик і психолог) говорив через колективне несвідоме про життя людини як частину глибшої структури, яка містить досвід усіх попередніх поколінь. Нині фізик і еколог Фрітьоф Капра ( нар. 1939) описує Всесвіт як динамічну мережу подій і стосунків:"Сучасна наука більше не бачить матерію як щось тверде і ізольоване, а радше як безперервну структуру процесів, пов’язаних між собою."Ідеї, що вони висвітлювали резонують з концепцією виставки - всеохопної структури, взаємозалежності, тотального відображення між всім.
Ця виставка - про взаємозвʼязок і точку спостереження. Про те, що реальність має архітектуру, навіть якщо ми її не бачимо, про впорядкованість, що існує незалежно від нашого розуміння.Структура, яку ми звикли вважати інструментом пізнання або побудови чогось зовнішнього, у цій виставці постає як незалежна й суверенна сутність. Не «через структуру ми досліджуємо щось», а «структура» і є те, що ми досліджуємо як головне». Вона і є зміст. 
На виставці досвід духовних практик зафіксований у матерії живопису. Роботи Valery ОА - прояви структури. Картини як перлини великого й нескінченної сітки буття, де в кожній відображаєть тисячі інших. Таку структуру називають Сітка Індри - це давній філософський образ з індуїзму та буддизму, який використовується для опису взаємопов’язаності всього існуючого.
Поняття сітки Індри не є абстрактним чи відірваним від життя. Вона тут, у наших щоденних зв’язках, в рішеннях і діях. Кожен з нас важлива частина цієї системи. Ми носії структури. І разом ми ткуємо унікальний візерунок життя. Те, як ми думаємо, діємо, як ставимось до себе та інших, формує тканину нашої реальності. Ми постійно творимо цю реальність разом, віддзеркалюючи одне одного, навчаючись і навчаючи. 
Наповнюючи свою структуру любов’ю, нею наповнюється всесвіт.Бо наша структура впливає на все, до чого торкається.